Проведено узагальнення судової практики розгляду судом кримінальних проваджень про злочини проти життя та здоров’я особи за 2014 рік

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 27 Закону України від 07.07.2010 року № 2453-УІ «Про судоустрій і статус суддів», на виконання доручення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та листа Апеляційного суду Івано-Франківської області від 17.03.2015 року № 7507/08-14/15, Косівським районним судом Івано-Франківської області проведено узагальнення судової практики розгляду кримінальних проваджень про злочини проти життя та здоров’я особи (ст.ст.115-145 КК України) за 2014 рік.

Відповідно до ст. 27 Конституції України, кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань. Умисне позбавлення життя іншої людини належить до найтяжчих злочинів проти особи.

В провадженні Косівського районного суду Івано-Франківської області у 2014 році перебувало:

36 кримінальних проваджень про кримінальні правопорушення проти життя та здоров’я особи (ст.ст.115-145 КК України) відносно 40 осіб за КПК України (в ред. 2012 року), 1 кримінальна справа ( в ред.1960 року) відносно 1 особи.

За 2014 рік Косівським районним судом Івано-Франківської області розглянуто:

29 кримінальних проваджень про кримінальні правопорушення проти життя та здоров’я особи (ст.ст.115-145 КК України) відносно 33 осіб за КПК України (в ред. 2012 року).

Станом на 01.01.2015 остаток не розглянутих справ даної категорії – 7 кримінальних проваджень, 1 кримінальна справа.

Так, Косівським районним судом Івано-Франківської області в 2014 році за КПК України розглянуто: з постановленням вироку 27 кримінальних проваджень; з затвердженням угоди – 2 кримінальні провадження.

За даний період судом розглянуто: 2 кримінальні провадження передбачені ст.115 ч.1 КК України; 1 кримінальне провадження передбачене ст. 116 КК України; 2 кримінальні провадження передбачені ст. 121ч.2 КК України; 3 кримінальні провадження передбачені ст.122 ч.1 КК України; 19 кримінальних проваджень про кримінальні правопорушення передбачені ч.1,2 ст.125 КК України; 1 кримінальне провадження про кримінальні правопорушення, передбачене ст.128 КК України; 1 кримінальне провадження про кримінальні правопорушення, передбачені ст. 126 ч.2,119ч.1 КК України.

Кваліфікуючими ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження (ст. 121 ч.2 КК) є його вчинення. Судді ретельно досліджують докази, що мають значення для з’ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел вирішують виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння.

Необхідною умовою застосування ст.116 КК є раптовість як сильного душевного хвилювання, так і умислу вчинити вбивство.

При призначенні кримінального покарання судді у кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, дотримуються вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через цю норму реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

У кожному конкретному випадку суддями при призначенні покарання враховувався ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, оскільки особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суддями призначалися покарання в межах, визначених санкцією статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, виходили з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Виходячи з того, що встановлення пом’якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, суддями всебічно досліджувалися матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводились у вироку мотиви прийнятого рішення.

Із оскаржених 5 кримінальних проваджень даної категорії в апеляційному порядку: 1 вирок Косівського районного суду – змінено; 4 вироки залишено без змін.

Проблемних питань при застосуванні положень статей 115-145 КК України у суддів не виникало.