Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Реалії життя такі, що незалежність судової влади навряд чи можливо автоматично убезпечити від різного роду посягань, адже незалежність – явище багатогранне, має різні складові, тож і форми спроб її обмеження або втручання можуть бути надзвичайно різними – від політичних, законодавчих, і до впливу на окремо взятого суддю або склад суду у зв'язку з розглядом ним конкретної справи.
Як зазначено у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом лише на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.
Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав та свобод людини і громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Незалежність та недоторканність суддів гарантують статті 126 і 129 Конституції України, якими встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Законом України “Про судоустрій і статус суддів” визначено умови виконання професійних обов’язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів. Зокрема, статтею 6 Закону встановлено заборону втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповагу до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації в будь-якій формі з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 “Про незалежність судової влади” роз’яснено, що суддя не зобов’язаний давати будь-які пояснення щодо розглянутих справ або справ, які знаходяться в його провадженні, а також надавати їх будь-кому для ознайомлення, крім випадків і порядку, передбачених законом. Крім того цією постановою рекомендовано визнавати порушенням принципів самостійності судів та незалежності суддів, зокрема, витребування від судді пояснень з питань, які підлягають чи були предметом обговорення у нарадчій кімнаті або спроби розкриття таємниці постановлення рішення в інший спосіб, витребування чи вилучення судових справ, розгляд яких не завершено, а також отримання матеріалів судових справ (копій документів, які містяться у справі, виписок з неї тощо) з порушенням встановленого законом порядку (неповноважним суб'єктом, без належного документального оформлення тощо).
Конституційний Суд України в Рішенні від 11 березня 2011 року № 2-рп/2011 “У справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України “Про Вищу раду юстиції” встановив, що надання оцінки вчинених суддею процесуальних дій до винесення ним остаточного рішення у справі є втручанням у здійснення правосуддя, що суперечить Конституції України.
Частина п’ята статті 47 Закону зобов’язує органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, а також фізичних і юридичних осіб та їх об’єднання поважати незалежність судді і не посягати на неї. З огляду на це будь-які незаконні втручання або вплив на суд чи суддів, хоч би від кого вони виходили та яку мету переслідували, є неприпустимими і мають одержувати належну правову оцінку.
Незалежність суддів при розгляді конкретних судових справ має
забезпечуватись і в самому суді. У зв'язку з цим неприпустимими є:
- непроцесуальний вплив на суддю з боку інших суддів, у тому
числі тих, що обіймають адміністративні посади в судах;
- встановлення контролю за здійсненням судочинства суддею,
виклик його до вищестоящих судів та вимагання звітів чи пояснень
про розгляд конкретних справ;
- витребування від судді будь-якої інформації чи довідок про хід та перспективи розгляду справи, іншої інформації, яка може надаватися лише сторонам у справі та іншим особам, визначеним процесуальним законодавством, а також відомостей, які становлять таємницю нарадчої кімнати;
- прийняття суддею від будь-яких осіб та розгляд ним заяв, скарг, інших документів поза встановленим законом процесуальним порядком.
Так в силу вимог ст.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» від 13.06.2007 р, втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка,
погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв'язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи невчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення. При цьому не має значення, за допомогою яких засобів, на якій стадії процесу та в діяльність суду якої інстанції здійснюється втручання.
12 червня 2014 року в газеті «Голос України» Вища рада юстиції оприлюднила офіційне повідомлення про утворення Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі – ТСК).
Нагадуємо, що відповідно до пункту 8 статті 4 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» ТСК вважається утвореною за умови призначення до її складу не менше дев’яти членів, про що робиться повідомлення на офіційному веб-сайті Вищої ради юстиції та в газеті «Голос України».
Таким чином, з 12 червня 2014 року ТСК офіційно вважається утвореною та розпочинає прийом заяв від фізичних і юридичних осіб про проведення перевірки суддів.
Письмові заяви від юридичних та фізичних осіб, оформлені відповідно до вимог статті 2 Закону, Комісія прийматиме протягом шести місяців за адресою Вищої ради юстиції: вул. Студентська, 12-а, м. Київ, 04050.
У заяві має бути вказано: 1) найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я, по батькові для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності); 2) прізвище, ім’я, по батькові судді (суддів), щодо якого (яких) має бути проведена перевірка, його (їх) посаду; 3) повну назву суду, в якому працює відповідний суддя (судді); 4) обґрунтування необхідності проведення перевірки щодо відповідного судді (суддів) із зазначенням судових рішень, що становлять зміст перевірки суддів відповідно до Закону; 5) перелік матеріалів, що додаються до заяви.
До заяви слід додати копії судового рішення, прийнятого суддею, щодо перевірки якого подається заява, винесеного у справах з питань, визначених у статті 3 Закону, а також копії рішень апеляційної та касаційної інстанцій у цих справах (за наявності).
Заяви, надіслані після завершення шестимісячного терміну, а також заяви, щодо яких Тимчасова спеціальна комісія не встигне прийняти рішення до закінчення своїх повноважень (ТСК діятиме один рік), будуть передані до Вищої ради юстиції для продовження їх розгляду за загальною процедурою.
Зазначимо, що відповідно до статті 3 Закону суддя суду загальної юрисдикції підлягає перевірці у разі прийняття ним одноособово або у колегії суддів таких рішень:
1) про обмеження прав громадян на проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій в Україні у період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності Законом (11 квітня 2014 року);
2) про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, залишення їх без змін, продовження строку тримання під вартою, обвинувальних вироків, рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій про перегляд обвинувальних вироків, наслідком яких не було їх скасування, щодо осіб, які визнані політичними в’язнями, за дії, пов’язані з їх політичною та громадською діяльністю;
3) про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, залишення їх без змін, продовження строку тримання під вартою, обвинувальних вироків щодо осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності Законом, у зв’язку з їх участю у таких акціях;
4) про накладення адміністративних стягнень на осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом, у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на підставі статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення за невиконання водіями вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу та про залишення зазначених рішень без змін судом апеляційної інстанції в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності Законом;
5) про накладення адміністративних стягнень на осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом, на підставі статті 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця та про залишення зазначених рішень без змін судом апеляційної інстанції в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності Законом;
6) про накладення адміністративних стягнень на осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом, на підставі статті 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій та про залишення зазначених рішень без змін судом апеляційної інстанції в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом;
7) про накладення адміністративних стягнень на підставі статті 185-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення на осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом, за створення умов для організації і проведення з порушенням установленого порядку зборів, мітингів, вуличних походів або демонстрацій та про залишення зазначених рішень без змін судом апеляційної інстанції в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності Законом;
8) у справах, пов’язаних з проведенням виборів до Верховної Ради України сьомого скликання, скасуванням їх результатів або позбавленням статусу народного депутата України особи, яка була обрана народним депутатом України до Верховної Ради України VII скликання (перевірка суддів проводиться за заявою особи, права або інтереси якої були порушені безпосередньо);
9) про надання дозволу на проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій стосовно осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до 21 лютого 2014 року, у зв’язку з їх участю у таких акціях.
Перевірка проводиться також щодо суддів, які одноособово або у колегії суддів розглядали справу або ухвалили рішення з допущенням порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, констатованих у рішенні Європейського суду з прав людини.
Нагадуємо, що 05.06.2014 року зборами суддів, шляхом таємного голосування, більшістю голосів головою Косівського районного суду обрано Марію Крилюк. Невдоволеною, таким результатом голосування, групою людей було організовано «мирну акцію», яка виразилась в повному блокуванні роботи суду 06.06.2014 року та 10.06.2014 року. З 11.06.2014 року і по 16.06.2014 року включно, прохід було розблоковано, однак на сходах приміщення залишились шини, свічки, плакати а протягом цілого дня ініціативна група людей влаштовували безпосередньо біля приміщення суду пікети, збір підписів (як зізнались деякі пенсіонери вони ставили свої підписи саме за підтримку Марії Крилюк та інших суддів а не навпаки). В зв»язку із невдоволенням громади Косівщини призначенням на посаду голови Косівського районного суду Марії Крилюк вважаємо за необхідне роз»яснити жителям міста та району саме про повноваження голови районного суду .
Так, відповідно до вимог ст.. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - Голова місцевого суду: 1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами; 2) визначає адміністративні повноваження заступника голови місцевого суду; 3) контролює ефективність діяльності апарату суду, вносить керівникові територіального управління Державної судової адміністрації України подання про призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду та про звільнення їх з посад, а також про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства; 4) видає на підставі акта про призначення (обрання) суддею чи звільнення судді з посади відповідний наказ; 5) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України про наявність вакантних посад у суді в десятиденний строк з дня їх утворення; 6) забезпечує виконання рішень зборів суддів місцевого суду; 7) контролює ведення в суді судової статистики, дбає про інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства; 8) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації суддів місцевого суду; 8-1) вносить на розгляд зборів суду пропозиції щодо кількості та персонального складу слідчих суддів; 9) здійснює інші повноваження, визначені законом.
2. Голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.
Таким чином вважаємо за необхідне роз»яснити одне із найбільш запитуваних питань жителями району - за чинними нормами процесуального законодавства всі судові справи розприділяються між суддями автоматизованою програмою, втручання в яку, а ні головою суду, а ні іншими особами є неприпустимою.
Відповідно до ст.. 20 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»: голова місцевого суду, його заступник …. призначаються на посади строком на один рік шляхом таємного голосування із числа суддів цього суду, але не більш як на строк повноважень судді.
Голова місцевого суду, його заступник призначаються на посади шляхом таємного голосування більшістю від кількості суддів, які працюють у відповідному суді.
Голова місцевого суду, його заступник можуть бути достроково звільнені з посади за ініціативою не менше ніж однієї третьої від загальної кількості суддів відповідного суду шляхом таємного голосування не менш як двома третинами суддів, які працюють у відповідному суді.
Призначення судді на адміністративну посаду без додержання вимог цього Закону не допускається.
В своєму зверненні голова Івано-Франківського Апеляційного суду Б.М.Гриновецький зазначив :
«Марія Крилюк призначена на посаду голови Косівського районного суду з дотриманням цього закону.
Невдоволення громади Косівщини її призначенням повинно реалізовуватись не блокуванням приміщення суду, оскільки цим порушуються права багатьох інших громадян, а діями, які передбачені зазначеним законом.
Громада Косівщини, її активісти повинні діяти в законний спосіб. Про всі відомі порушення в діяльності судді слід повідомити тимчасову спеціальну комісію, яка проведе власне розслідування та перевірку наведених фактів і прийме рішення відповідно до виявлених фактів.
Запрошую громадян, громадянських активістів до постійного діалогу з метою відновлення довіри до діяльності судів. Тільки спільні з громадою зусилля будуть ефективними на шляху становлення засад верховенства права в нашій державі».
На численні звернення громадян Косівщини хочемо роз»яснити, що весь суддівський корпус Косівського районного суду працює і працюватиме надалі в повному, незмінному складі.
Ми, суддівський корпус, працівники суду, надіємось на розуміння жителів міста та району та ще раз призиваємо свідомих громадян утриматися від участі в протиправних діях по факту зриву судових засідань, блокування роботи суду а також тиску на суддів. Ініціювання пікетів біля суду, баракадування входів в приміщення, покладання свічок та встановлення плакатів із принизливими висловами, ми розцінюємо такі дії окремих осіб, як спроби втручання у правосуддя, тиску на суд і суддів, намагання протиправно використовувати суд для відстоювання інтересів певних груп чи осіб непроцесуальним шляхом, за межами процедури оскарження судових рішень. Ці дії є проявом неповаги до суду, бажання його дискредитувати, намагання вчинити непроцесуальний тиск на суд та суддів, що є прямим порушенням вимог закону щодо незалежності судів та суддів.
Прес-служба Косівського
Районного суду
_03_03.png)
